|
Очевидний факт - для вирішення житлової проблеми в країні необхідно масове будівництво недорого житла. І тут виникає далеко не риторичне питання - як знизити собівартість будівництва житла?
Основою вирішення цього питання є три складових: впровадження нових прогресивних технологій будівництва, застосування передових досягнень науки і техніки, використання місцевих будівельних матеріалів.
Всі ці складові об'єднує в собі газобетон - без перебільшення матеріал майбутнього.
Тому, частина виробів, які виготовляються сьогодні з газобетону за кордоном становить - 30% від загального обсягу всіх стінових матеріалів. Наприклад, тільки одна Білорусь запланувала досягти в 2016 році використання ніздрюватого бетону в надземній частині малоповерхових будинків до 97%. Але Україна в цьому питанні також не поступається країнам СНД та державам Європи: Кабінетом Міністрів затверджено «Програму розвитку виробництва газобетонних виробів та їх застосування в будівельному секторі на 2005-2011 рр». Реалізація цієї програми забезпечить залучення пористих бетонів на будівництві малоповерхових будівель до 60-80%, багатоповерхових будівель - до 30-50%.
Ніздрюваті блоки - це сучасний матеріал, порівняно з цеглою, котра має 3-ох тисячолітню історію. Автоклавний пористий газобетон з'явився тільки в минулому столітті. Він являє собою теплоізоляційний будматеріал з вражаючими показниками морозостійкості, міцності та теплопровідності (його пориста структура затримує в собі на 65% більше тепла, ніж цегла).
Згідно зі Зміною № 3 СНиП 11-3-79, прийнятому ще в 1995 році, необхідний опір теплопередачі до 2000 року збільшився в 3-4 рази. Якщо в Центральній, Східній та Західній Україні товщина цегляної стіни становила 64 см, то тепер за нормами вона повинна бути більше 1-х метру, що абсолютно неприйнятно і з матеріальних витрат, і по трудомісткості зведення стіни, і по транспортним витратам. Аналогічно зросли вимоги теплозахисту покриття, горищного і цокольного перекриття.
Однак нормативне підвищення рівня теплозахисних властивостей зовнішніх стін в три і більше разів, не вирішило проблему в цілому та привело до повсюдного зведення шаруватих стін з внутрішнім або зовнішнім розташуванням малотеплопровідних утеплювачів з пінополістирольних або мінераловатних плит. Враховуючи природну мінливість властивостей утеплювачів в період експлуатації, їх підвищену товщину і безліч кріплень, що знижують конструктивну і теплотехнічну однорідність стін, така конструкція не може бути і не є довговічною. Це означає, що теплозахисні властивості зовнішніх стін поступово знижуються, а тепловтрати через них збільшуються. До того ж волокнисті матеріали можуть застосовуватися тільки для утеплення вентильованих фасадів, і ні в якому разі не всередині стіни, тому що мінераловатні плити легко пропускають пари повітря приміщень. В результаті на контакті з цеглою або бетоном може утворитися конденсат і навіть лід. У зв'язку з цим мінераловатні плити необхідно захищати від внутрішнього повітря паронепроникною плівкою, яка порушує мікроклімат приміщень. При використанні пінополістиролу жителі ризикують здоров'ям, тому що можлива деструкція - розпад молекул і ніхто не знає, скільки стиролу з'явиться в приміщенні. До того ж жодна фірма, що випускає мінераловатні і пінополістирольні утеплювачі, не повідомляє про гарантовані строки експлуатації своїх виробів. Досвід України свідчить про те, що найбільший термін кращих утеплювачів не перевищує 10-15 років. Навіть за один сезон накопичення вологи в конструкції стіни може досягати 20%, а вологість волокнистих плит щільністю до 150 кг / м3 становить 8%.
Циклічні зміни температури за 15-річний термін експлуатації призводять до зниження міцності плит на 10%, а теплоізоляційних якостей - на 35%. Навіть нові екструзійні пінополістирольні вироби мають термін експлуатації не більше 20 років.
Тому шаруваті конструкції не йдуть в порівняння з довговічністю одношарової стіни з пористого бетону, де в'язким матеріалом є цемент, міцність якого згодом збільшується, і термін експлуатації газобетонних виробів не обмежений.
При цьому газобетон здатний забезпечити необхідний теплозахист при товщині стіни 375-500 мм. Вага одного квадратного метра такого огородження може бути менше 300 кг, що в три рази менше колишньої 64-сантиметрової стіни, відповідно, меншими будуть трудовитрати і транспортні витрати.
Ефективність використання будматеріалів з газобетону виявляється в зниженні витрат на опалення до 25-30%, а також у відсутності потреби значного утеплення житла. Слід враховувати й той фактор, що ціни на опалення постійно зростають, тому краще 1 раз інвестувати гроші в якісний газобетон та економити в майбутньому величезні суми, які затрачуються за обігрів будинку. Дім з газоблоків - дещо схожий на "ощадну книжку", на котру будуть зараховуватись заощаджені з роками відсотки, незалежно від курсу валют та вартості електроенергії чи газу.
 |
Поки існує думка, що вироби з ніздрюватого бетону актуальні тільки для малоповерхового будівництва. Але це далеко не так. Окрім будівництва приміщень з газобетону висотою до трьох поверхів вже давно зводяться й багатоповерхові будинки. Наприклад, в Мехіко, в сейсмічній зоні, побудований каркасний будинок з пористого бетону висотою 43 поверхи! І в нашій країні успішно будуються з цього матеріалу каркасні дев'яти- десятиповерхові житлові будинки. Для прикладу, більше половини новобудов міста Київ споруджується з автоклавного газобетону чи неавтоклавного пінобетону.
 |
 |
У Росії в м. Іркутську протягом 5 років, як в малоповерховому, так і в багатоповерховому будівництві успішно використовується пористий бетон, вироблений ТОВ "AEROC". На даний момент ніздрюватий бетон Аерок виробляється і в Україні: на заводах в Березані та Обухові. Блоки цього виробника поєднують в собі кращі властивості й досвід європейського пористого бетону: високу теплоефектівность (коефіцієнт теплопровідності = 0,17 Вт · м2 / º С), міцність (марка В 2,5, тобто 35 кг / с2), ідеальні геометричні параметри, що дозволяють здійснювати кладку на клеючу суміш, а також значний асортимент всіх розмірів та специфікацій (гладкий/пазований газоблок).
|
|
