|
Є певні стандарти ГОСТи і норми, завдяки яким споруджувані будівлі стають безпечними в умовах експлуатації для населення. В одному з таких стандартів описано, що робоча (експлуатаційна) вологість автоклавного газобетону не повинна перевищувати позначку в 5%. Цей показник - це золота середина, за якої зберігаються всі необхідні для подальшого використання властивості ніздрюватого бетону (міцність, надійність, стійкість до морозів, теплозахист будинку).
Завдяки дослідженням, які проводилися на території України, було наочно показано, в які терміни і до якої позначки опускається показник початкової вологи в комірчастій структурі блоків. Розглянемо детальніше експериментальне визначення швидкості виходу початкової вологи з кладки з автоклавного газобетону.
Основні показники під час проведення експерименту.
Дослідження проводили в лабораторних умовах за t 160 і середнього показника вологості в 60%, і фіксували показники температури та вологості на вулиці. Випробовуваними були блоки 4-х марок D300, 400, 500 і 600, товщиною кладки в 300 мм. Для створення наближених до реальності експлуатації умов, автоклавний газобетон обштукатурювали паропроникною штукатуркою, для кладки використовували спеціальні клейові суміші.
Оскільки клімат у різних куточках країни різниться, блоки з підвищеним показником щільності 500 і 600, піддалися додатковій обробці, для підвищення показника вологості в 40%. Решта блоків мали звичайний показник вологи на виході в 35%.
Суть експерименту і його результати. Суть експерименту показати, в які терміни, залежно від пори року і з яким відсотком, буде виводитися початкова волога і за який період досягне експлуатаційної в 5%. Як розподілятиметься волога по комірках всередині автоклавного газобетону. Близько двох років у певний період знімали показники температури всередині і зовні, вимірювали вологість, розподіл і показник вологи в самих блоках. Волога в блоках розподілялася практично рівномірно. У холодний період з 35-40% показник опустився до 30-28%. А сам процес висихання припадав на внутрішню частину.
Протягом періоду весна-літо показник опустився до позначки 13-18%, і етап просихання став більш інтенсивний в обох напрямках. Менше ніж за рік, відсоток вологості скоротився практично на половину.
З внутрішньої сторони кладки (в приміщенні), волога проникала в глибину до 15 см, і виводилася повільніше. Зате із зовнішнього боку, цей процес прискорювався. У наступний період процес виведення вологи значно сповільнився, за наступні півроку - тільки на 3-4%.
До необхідної норми, прописаної в нормативах, допустимого вологовмісту в 4-5%, було досягнуто за період трохи менше ніж два роки. У результаті було отримано такі дані: щільніші блоки 500 і 600 мали відсоток рівноважної вологи 4,77, а D 300 і 400 - 4,91 і 4,86% відповідно. Це дослідження продемонструвало нам заявлені виробником дифузійні властивості ("дихаючі стіни"). Що своєю чергою позитивно впливає і на міцність, і на паропроникність, морозостійкість та інші показники.
|
